«Це був найвдаліший мій чемпіонат» — Олена Колодій

Олена Колодій

Шутер збірної України з петанку. Чемпіон Україн з петанку в тет-а-тет 2016 року. Учасниця двох чемпіонатів Європи — 2010 в Любляні(Словенія) та 2016 в Братиславі(Словаччина), а також чемпіонату світу 2013 в Монтобані(Франція). Пам’ятає дату, коли вперше спробувала петанк — 26 березня 2009 року. Гравець петанк клубу «Ужгород».

Кілька днів тому закінчився Чемпіонат Європи з петанку серед жінок. Akikwuakor написав статтю про цей чемпіонат Європи на своєму сайті. Нарешті зібралася з думками. Це був мій третій чемпіонат, отож маю з чим порівнювати. Відчуття того, що я вдома, не покидало мене до останнього моменту. Ідеальна організація просто в усьому!!! Відстань від готелю, де ми жили, до Арени, де грали, була усього 300 метрів. Пройтися пішки займало не більше 10 хвилин. Отож, заздалегідь вставати, щоб ще встигнути доїхати на транспорті, не довелося.

Олена Колодій, Чемпіонат Європи з петанку, Братислава(Словаччина)

Перший день ми на Арену так і не пішли, поселялися, відходили від дороги. Мені особисто дорога далася важкувато. Зустрілися з Душаном і Яно, повечеряли) Вже тоді відчула, що я серед друзів. Неймовірно. Лягла раненько, адже наступного дня мав бути тир. Він почався о 18.00. Моя команда прийшла на Арену раніше, треба було розкидатися і морально мене підтримати. Я розуміла, що мені заважають думки про невдалий тир в Монтабані на Чемпіонаті світу. Зранку я прокинулася в паніці. Це відчуття погане, заважає налаштуватися. Я одразу пішла в номер до дівчат. Їх підтримка важлива для мене і я розуміла, що залишатися самій на одинці зі своїми думками не можна. Потрібні позитивні емоції і моя команда мені їх давала. Отож, за дві години до тиру ми заграли дві партії дуплетами для розминки, потім я почала робити вправи на тир. Зробила три кола, набила 28, 21, 17. Почався тир. Не було змісту кидати ще. Ми пішли дивитися. Я була 16-та, отож бити мала в четвертій четвірці. Всередині дозволяли кинути кілька разів лише перед самим виступом. Отож, під час тиру перших 12 гравців я розмовляла з Дімою про вправи. Паніки не було, він пояснював, як концентруватися. Що повинна думати про кулю, а не про те, як її випустити. Що рука має йти рівно, легко. Думаю, він знав, що потрібно сказати, а я ловила кожне його слово. За 5 хвилин до тиру ми з Давідом пішли покидати. Я не попала жодного разу) Але розуміла, що це не показник. Це лише для того, щоб руку трохи розім’яти. За три тижні до Чемпіонату я щодня била тир, тому що, починаючи з червня, у мене був жахливий спад. Я набивала 6 балів, ледве могла перевалити за десятку. На тирі часом тряслася рука перед кидком. Це мене спочатку налякало, але я влучала, отож все було ок. Була дуже сконцентрована, тому майже не чула, як моя команда мене підтримувала. Інколи забувала, з якої дистанції маю кидати, запитувала у суддів.

На кожний кидок я витрачала в середньому 45 секунд. Саме стільки часу мені було потрібно, щоб оцінити відстань, налаштуватися та кинути. Після тиру до мене підійшов суддя, сказав, що на кидок дають лише 30 секунд і що наступного разу мені треба буде це пам’ятати. До речі, цього я не знала. Це було попередження. Я мала це врахувати. Майданчики були м’які, отож влучання на вправі ще не гарантувало високих балів. Навіть каро виходило так, що моя куля лишалася в колі, отож, отримувала лише 1 бал. Лише пряме влучання у залізо спрацьовувало. До речі, в цей день я не мала жодного каро на тирі. Під час виконання вправ я не рахувала бали. Мені постійно здавалося, що я маю десь 7-9 балів. Коли вибила кошонети, зраділа, що перевалила за 10. Отож, коли пішла підписуватися і побачила цифру 24 — дуже здивувалася) і зраділа. Це був сюрприз для мене. Отака я була сконцентрована. Уся увага була на кулі, а на інше не вистачало ресурсів. Після тиру мені полегшало, що не 2, як на минулому Чемпі). Ми пішли відпочивати.

Другого дня перша гра була проти Ізраїля. З цими молодими гравчинями я вже грала в Монтабані і програла з рахунком 13:9. Я розуміла, що змагатися з ними можна, але обережно. Почали ми у складі я, Сашка та Катя. Потім вирішили зробити заміну. Під час гри у мене не надто виходило бити, а у дівчат — ставити першу кулю. Відтак, ми вирішили, що я піду на перший поінт, Сашка —на шут, а Наталі — на мідла. Коли ми змінили функції, все ніби пішло ок. Ми зробили правильне рішення. Вели 10:5, коли допустили кілька грубих помилок і не вдалося реалізувати задумане. На останньому кошонеті опоненти взяли 5 куль і зрівняли рахунок. Оце було ризиковано. Наступний кошонет Сашка вибила разом з кулькою, отож ми мали додатковий кошонет. Інші команди вже закінчили свої ігри і пішли дивитися нашу. Судді теж пильно спостерігали, щоб ніхто не порушував правила. Усі нервували. Я відчула виклик, ніби ось тепер ми точно маємо виграти. Першу кулю опонентів на кошонеті ми намагалися вибити 5 кулями. Нічого, влучити не вдавалося. Коли останній шар лишився у мене, я розуміла, що тут треба робити лише каро. Інших варіантів немає в принципі. Думаю, саме такі моменти мене в петанку приваблюють. Задумане вдалося реалізувати. Потім я просто спостерігала за грою Ізраїля. Вони кидали кулю за кулькою, але нічого не вдавалося. Наша куля так і залишилася грати. Ми дуже зраділи, що виграли, адже на Чемпіонаті завжди частіше програєш і до цього часто звикаєш.

Друга гра проти команди з Угорщини була провальна. Але без стресу. Зовсім не виходило взяти бали. Аж надто емоційною була попередня гра. Не вдавалося навіть поборотися за кулі. Можливо варто було спокійніше реагувати на перемогу проти Ізраїля. Стриманість в петанку таки важлива.

Третя гра проти збірної Латвії почалася із суттєвої переваги суперника. Таке саме було в Монтабані. Дівчата вигравали 5:0, потім ми почали агресивно грати і виграли 13:5. Цього разу змусив прокинутися і почати грати рахунок 7:0. Тут урятував чудовий поінт від Каті. (В особисті досягнення я додала те, що із 3 перемог два рази переможною 13-ою була моя куля). Знову рахунок 10:10 і знову стрес) Але можна з упевненістю сказати, що цю гру ми виграли за рахунок вдалих поінтів усієї команди.

Чемпіонат Європи з петанку 2016

Люксембург для мене лишився трохи загадковим. Гравчині дуже приємні, тренер неймовірно позитивний. Навіть не можу сказати, що було не так. У нас в цей день по черзі були перемога-поразка. Отож, думаю, це норма для петанку команди такого рівня. Стабілізувати такі скачки можуть лише тренування. А ще найкращі наші ігри ми показували з сильними гравцями, незважаючи на результат. Це факт, відтак, можливо особисто мені не вистачало трохи стресу проти рівної нам команди. Дихальні вправи допомагали лише перед конкретним кидком. Загалом, я часто була надто спокійна. А найкращі свої результати людина показує, коли трохи стресує, це не заважає концентрації і зібраності, а навпаки, допомагає відчути потрібну хвилю.

Гра проти Бельгії, здається, здивувала усіх). Ми грали свою хорошу гру. Суперникам гра не пішла. Їх поінтер, мила дівчина, дуже погано поінтила. Здається, їх виснажила попередня гра. Ми почали з того, що взяли 4 бали. Це трохи підбадьорило. Виграли ми через відмінний поінт Наталі і Сашки. Але треба відзначити, що суперник грав погано. Знаю цю команду, вони топові гравці. Не розумію, чому таку погану гру показали.

Наступного дня перша гра проти Франції. Дуже хотілося з ними зіграти. Ми не здавалися ще до початку гри, як це інколи буває. Грали свій петанк. Спокійно і сконцентровано. Хороший був матч. Цікавий, з моментами. Повна протилежність останньому проти збірної Чехії. Тут, мабуть, вже далися у знаки втома за ці дні. Не могли навіть прийняти рішення, як саме грати, які у кого функції, кого замінити, бо погано грали усі. Найгірша наша гра, але добре, що і таке було. Поки не пройдеш через такі моменти, не дізнаєшся, як їх уникнути. Цю гру ми довго обговорювали з Давідом. На його думку, ми все правильно робили, просто не виходило реалізувати кулі. Мені не вистачало концентрації, бо не було енергії, сили. Я дуже була засмучена після неї. Не плакала, але хотілося. Відчувала, що підвела дівчат. У такі моменти важливою є робота тренера, який має поговорити з гравцем. До прикладу, у французької шутерки Сінді не пішов тир під час півфіналу проти Йоланди з Іспанії. За результатами 11-18 перемогла іспанка. Це був повний провал для французької команди. Після тиру я вийшла на вулицю і побачила, що Сінді сидить на траві з тренером і плаче. Спочатку я не зрозуміла, де її команда, чому не з нею. Але це було важливо: розмова тет-а-тет з тренером, робота якого налаштувати її на гру через півгодини за першість на ЧЄ. Спочатку він її заспокоїв, поговорив, а вже потім підійшли дівчата. Вона вже була готова спілкуватися із командою. Ці психологічні речі ми упускаємо, але це працює в потрібні моменти.

Як на мене, це був найвдаліший мій чемпіонат. Не лише через результати. Дуже порадувала організація події. Словаки виклалися на всі 100%. Це відчувалося в усьому. Локація, майданчики, години ігор, ставлення їх, доброзичливість і позитивні емоції. Перед тиром мені здавалося, що половина, якщо не більша частина учасників мене підтримує. Дуже дружня атмосфера. Було, як вдома. Затишно і спокійно. Дякую за такий теплий прийом і таку професійно організовану роботу. Вас буде дуже важко перевершити іншим країнам в організації. Ніколи не забуду вашу підтримку і посмішки щоразу при зустрічі.

Багатьох гравців я знала, пам’ятала з попередніх Чемпів. Вони мене теж. Дехто з тренерів пам’ятав мене з Монтабана і Любляни. Було приємно. Дехто відзначав мою техніку, ставив мене в приклад іншим гравцям. Хоча мені здається, що її майже не має і є над чим працювати.

Дякую своїй команді. Дівчата неймовірні, я з ними, як за стіною: завжди у безпеці і з підтримкою. Наші характери різні, але ми всі амбіційні і прагнемо до перемоги. Цим ми пасуємо, доповнюємо одна одну.

Збірна України 2016: Катерина Молчанова, Олександра Кузьма, Наталя Катющенко, Олена Колодій

Правила, обов’язкові для успішної гри з мого досвіду:

1. Перший поінт — найважливіша куля у світі.
2. Усі гравці повинні вміти вибивати.
3. Команда — твій всесвіт.
4. Професійний тренер — запорука виходу у кращу вісімку.
5. Усі гравці в команді повинні вміти робити поінт на різних поверхнях і різними техніками.
6. Якщо не вмієш кинути кошонет у те місце, куди показує твій гравець, не кидай, поки не навчишся.
7. Особистий режим під час ігор (сон, їжа, вода, відпочинок) має бути витримані за всіма правилами.
8. Боятися немає ніякого змісту. Цим лише крадеш у себе час.
9. Одна вдало реалізована куля гравця — це колосальна робота усієї команди.
10. Скромність і стриманість гравця допомагає під час гри.
11. Тренування (натреновані рухи помітні одразу і всім очевидні).

Вони однаково важливі не зважаючи на порядковий номер.