Чемпіонат світу в Бельгії 2017: враження учасників

Олег Косолапов Рівень гри української збірної зростає від чемпіонату до чемпіонату, але, схоже, що технічний і тактичний розвиток значно випереджає нашу віру в те, що ми можемо грати на високому рівні. Саме цим я для себе й пояснюю велику кількість поразок на останніх кошонетах при рівному рахунку.

Дмитро Бугай Ось і закінчився наш із Бобом чоловічий чемпіонат дуплетів. Не знаю, чи буде це втіхою, але нас неслабо підставила система і не дуже добра організація. Після першої гри найгірша команда отримувала технічну перемогу. Ми її не грали, але нам її дали. Йооп пішов до організаторів з’ясовувати, чому, — адже для нас це погано. На що організатори сказали, що ми отримаємо середній бухгольц. Це нас влаштовувало. У підсумку нам не дали взагалі нічого. Ми мусили зайняти 15-те місце після чотирьох відбірних кругів і вийти в 1/8 фіналу. Організатори свою помилку визнали, але перераховувати ніхто нічого не став — думаю, це спричинило б великий розголос і багато проблем. Ми не стали надавати цьому великого значення, бо грали ДУЖЕ добре — і для себе, і за рівнем гри ми точно в шістнадцятці. Олег узагалі супер відіграв майже всі свої ігри. Він більш ніж вартий знову звання «Найкращий поінтер» і нового — «Найкраща ментальна гра». Стільки добрих кидків у найвирішальніші моменти я не бачив. Ми витягли з прірви гру з Іспанією (яка обіграла французів), те саме зробили зі шведами. Ми грали дуже впевнено й агресивно та переграли тактично. Нам забракло зовсім трохи досвіду гри у вирішальний момент. Але саме цей чемпіонат його й дав) І я впевнений, що вже завтра ми будемо кращі. Ми дуже добре заявили про себе, а скоро заявимо ще гучніше :) Усім дякую, хто болів за нас, — ми ніколи не здавалися й бились до кінця :)

Олександра Кузьма «Усе буває вперше…» Ще 5 років тому я навіть не думала, що мене колись торкнеться участь у Чемпіонаті світу. Воно мене не торкнулося, а поглинуло з головою в атмосферу, де водночас панують переживання, радість, напруга і розчарування. Моїй команді страшенно пощастило: азарт заграв у нашій крові ще на французькому тренінгу, де ми мали можливість не лише покращити якість своєї гри, а й попрацювати над ментальною частиною та позмагатися з чемпіонами місцевих клубів. До того ж перед ЧС хлопці два тижні грали на бельгійських і нідерландських турнірах. Упевнена, що участь у таких подіях мотивує ще більше. Високими результатами ми похвалитися не можемо (хоч і зайняли гідні місця порівняно з попередніми роками участі в чемпіонатах світу та Європи), але для нас ці виступи — великий прогрес, бо:

• у нас не було проблем із тактикою, чого не скажеш про попередні чемпіонати українських збірних: ми не витрачали часу на ухвалення рішення — мозок працював швидко й без багів, а це дуже важливо
• головний суддя відзначив і нашепотів Давидові, що ми з Альоною під час гри тримались дуже впевнено, тобто знаємо всі правила: де стояти під час кидка суперника, як поводитися в спірних ситуаціях, як і в яких випадках маркувати кошонет і кулі тощо
• тренінги пішли нам на користь: ми працювали над технікою, і тут вона почала давати результат.

Що я взяла для себе й які висновки зробила після чемпіонату:

• треба вміти грати свою гру незалежно від різних факторів, які можуть на тебе впливати; треба вміти не боятися страху. Нервувати під час гри — нормально, але слід знати міру, інакше гра піде не на твою користь
• треба вміти дотискати до кінця — прикро програвати 12:13 через те, що ти розслабився і просто не вкотив останню кулю в радіус одного метра
• не зациклюватися на особистому ставленні до суперника: боротися до кінця проти тих самих французів, хоч самооцінка від такої зустрічі й падає; не грати проти певних команд зі злістю, бо негативна енергія бумерангом вдарить по твоїй грі
• більше концентруватися й розподіляти енергію та сили рівномірно на всі ігри
• гіркий досвід має приносити не досаду, а висновки про те, що треба виправляти
• приймати свої помилки й переосмислювати їх. Проаналізувавши ігри за ці два дні, я знаю, до чого прагнути й куди спрямовувати своє русло енергії. Подивімось, наприклад, на топперів: перший поінт чи вирішальний тир — вони однаково врівноважені в будь-якій ситуації, і саме цього мені бракує, знаю точно. У команді сходяться 6 різних людей, тому до кожного потрібен свій підхід і особливе ставлення, що виходило не завжди, бо думки в кожного з нас постійно були зайняті концентрацією на іграх — ось і нерви здавали. Я в захваті від того, що відбувалося на арені: ми натхненно дивилися ігри, спілкувалися з друзями, знайомилися з новими. Потрапити в таку атмосферу свята — це, безсумнівно, щастя!

Joop Denekamp WC GENT 2017, Ukraine deliver there business card to the world and show they are ready to compete to the top 16 countries. I am very thankfull that I was a part of these excited moments. Keep up the good work, work together to get a bigger group of skilled competitors and in the next comming years you will become a very strong apponent.