Trophees de l’elite d’Ukraine 2020 (тети) — результати

Автори: Олег Косолапов, Світлана Кіприч

«Не гальмуй, снікерсуй!» TEU-2020 (тети)

То була славна битва! Це перше, що мені спадає на думку, коли згадую про цей турнір. З одного боку, битвою його називати некоректно, оскільки атмосфера була супер-дружньою, але з іншого — перемога в багатьох матчах вирішувалася за рахунку 12-12, а це свідчить про те, що ігри були явно непрохідними. Гадаю, що гравцям, які вибули з боротьби, було також цікаво спостерігати за іграми.

Із восьми ігор, які мені довелося зіграти, чотири завершилися з рахунком 13-12, такий ж рахунок був і в обох півфіналах, а у фіналі я досяг позначки 11-11. Грали без тайм-ліміту і, судячи з відгуків учасників, у “великих” турнірах треба грати саме в такому форматі.

Цікаво, що в фінал пройшли гравці, яким у другому турі довелося зіграти три кола, тобто на одну гру більше, ніж двом іншим учасникам півфіналу. Відтак, мали б бути більш втомленими чи виснаженими тривалим очікуванням. Однак рахунок 12-12 у обох півфіналах свідчить про те, що сили були рівні, а якщо й ні, то ніхто не збирався здаватися, граючи в очікуванні другого дихання.

Андрій Волошко до півфіналу не програв жодної гри. Після його перемоги над Павлом Грибачовим я був готовийпоставити власну квартиру на те, що він буде в фіналі та, ймовірно, виграє турнір. З майданчиків, на яких він грав, постійно лунали звуки каро, а вигуки вболівальників підказували, кому вони належать. Добре, що я був зайнятий важкими іграми, а не пошуком бажаючих укласти таке парі. Андрій Волошко програє в півфіналі Андрію Каменєву з рахунком 12-13.

У мене ігри теж були бадьорі. Дві гри з Дмитром Бугаєм та дві з Валентином Лемешевським. Якраз ці чотири гри й були зіграні з рахунком 12-13 у першій зустрічі та 13-12 — у другій. Для мене ці 4 гри зробили турнір “смачним”. Валентин, як і Андрій, заслуговував на фінал, адже до півфіналу пройшов без поразок, але йому теж довелося чекати, а в цей день, очікування означало поразку.

Фінал був не менш завзятим, але не настільки “смачним”, бо ми з Андрієм Каменєвим часто помилялися — ймовірно давалася взнаки втома. Хоча (не можу не розповісти, тому що момент був яскравим), для Андрія ймовірно фінал був смачнішим, і не лише через перемогу, а завдяки снікерсу, який він з’їв під час партії та через деякий час зміг переламати хід гри. Фраза “Якби у мене був снікерс, я б з тобою поділився!” була озвучена, але ефекту не дала. Справжній спортсмен діє згідно переможної тактики “коли їсиш – мовчи й не диш”. Звісно, я жартую і дозволяю собі подібне, тому що на турнірі була дуже класна та дружня атмосфера.

Андрій Каменєв відмінно відіграв турнір і заслужено його виграв, незважаючи на втому. Гра з ним у фіналі була відмінним завершенням турніру! Валентин Лемешевський відіграв чудово, що мене, звісно, не дивує. Зате на другий день турніру, в дублетах, відмінна гра Валентина та Андрія Каменєва вже нікого не дивувала, адже їх хороша гра вже стала звичною. Але про це пізніше…

Клацніть на фото для збільшення